Ікона Святої мучениці Єлизавети

      Свята Єлизавета народилася в німецькій протестантській родині герцога і принцеси. Подорослішавши вона стала дружиною князя Сергія Романова. За час перебування в Росії вона полюбила російську мову і нову вітчизну. Через деякий час вона зреклася віри предків і стала сповідувати православ'я. Згодом вона захопилася благодійністю у в'язницях, клініках і притулках.

Після смерті в 1905 році її чоловіка в результаті теракту, вона благала про помилування вбивці у царя Миколи II. Після втрати чоловіка свята прийняла рішення цілком присвятити власне життя Спасителя. Вона відкрила обитель на честь непорочних Марії і Марфи. Через 23 роки княгиню забрали і, побивши, кинули в рудник. Під час такої нелюдської екзекуції Єлизавета гучно благала Спасителя про прощення її вбивць.

Єлизавета Федорівна була канонізована в 1992 році. На іконах вона зображується в чернечому вбранні, однією рукою вона спирається на відкриту нею за життя обитель, а інший заспокоює люд.

В молитвах до княгині звертаються за підтримкою у всіляких невирішених справах і втіхою.

Ікона підійде в якості презенту дівчині з ім'ям Ліза (Єлизавета). Свята протегує всім небайдужим і добросердих людей, в тому числі волонтерів і співробітників благодійних організаціях. Вона надає підтримку всім, хто відкриває культурно-освітні об'єкти (музеї, виставки, театри) і зайнятий наукою.