Ікона Покрова Пресвятої Богородиці

Велике свято Покров Пресвятої Богородиці почав відзначатися в Х столітті.

В ті часом Константинополь неодноразово піддавався облога ворогами. Одного разу до стін міста підійшли магометани, що перевершують числом збройні сили захисників. Жителі Константинополя почали просити в молитвах божественні сили про допомогу. В ту пору святий Андрій перебував у Влахернському храмі і разом зі своїм учнем крізь вітражі на небі помітили Богородицю, яка йшла з Ангелами і праведниками по небу.
Пречиста Діва приклонилась на коліна і звела молитву разом зі всіма людьми, а після цього зняла покрив і накрила ним усіх мирян. Він служив невидимою захистом міста, яка перешкодила противнику захопити Константинополь. Андрій разом з учнем розповіли про побачене, що послужило відправною точкою для початку святкування цієї події.
Образ найдавніші ікони Покрови були створені в XIII столітті. В іконографії існує два канону зображення Діви Марії в цьому образі. На «Суздальському» Богоматір знаходиться перед храмом з покривом в руках, який вкриває всіх молільників. Відповідно до «Новгородської» традиції покрив притримують ангели, а сама Діва знаходиться всередині храму.

Ікона Покрова Пресвятої Богородиці захищає свого власника від неприємностей і невдач, які можуть виникнути несподівано на життєвому шляху. Щира молитва біля образу дозволяє отримати допомогу божественних сил всьому і у всіх починаннях.

Перед іконою прийнято молити Господа про захист держави від зовнішніх ворогів. Також вона допомагає вести боротьбу не тільки із зовнішніми ворогами, але і з внутрішніми. Біля ікони люди, що мають проблеми зі здоров'ям, можуть просити про зцілення, самотні – про перебування другої половинки, незаможні – про вирішення фінансових проблем, а бездомні – про житло.